Картка прав пацієнта

Медичний заклад Astra Dent Sp.z.o.o (Astra Dent Стоматологія)

1. Право пацієнта на охорону здоров’я та медичну допомогу

Пацієнт має право на охорону здоров’я.
Пацієнт має право на медичну допомогу, що відповідає вимогам сучасних медичних знань, ґрунтується на доступних методах та засобах профілактики, діагностики та лікування захворювань, надається лікарями, стоматологами, медсестрами, акушерками, лабораторними діагностами з належною ретельністю та відповідно до принципів професійної етики, а у разі обмежених можливостей надання відповідної допомоги – на прозору, об’єктивну процедуру, засновану на медичних критеріях, яка встановлює порядок доступу до послуг.
Пацієнт має право на медичну допомогу, надану у умовах, що відповідають встановленим законодавством професійним та санітарним вимогам.
Пацієнт має право на негайне надання медичної допомоги у разі загрози для здоров’я або життя.
Пацієнт має право вимагати, щоб лікар, який надає медичну допомогу, отримав думку іншого лікаря або скликав лікарську консиліум.
Лікар може відмовити у скликанні лікарського консиліуму або отриманні думки іншого лікаря, якщо вважає, що зазначене вище прохання є безпідставним.

2. Право пацієнта на отримання інформації

Пацієнт має право на інформацію про свій стан здоров’я.
Пацієнт, зокрема неповнолітній, який досяг 16 років, або його законний представник мають право отримати від медичного працівника доступну інформацію про стан здоров’я пацієнта, діагноз, запропоновані та можливі методи діагностики і лікування, передбачувані наслідки їх застосування або відмови від них, результати лікування та прогноз, у межах наданих цим працівником послуг та його повноважень. Пацієнт або його законний представник мають право погодитися на надання цієї інформації іншим особам. Пацієнт має право вимагати, щоб медичний працівник не надавав йому зазначену інформацію.
Після отримання інформації, зазначеної в пункті 2, пацієнт має право висловити медичному працівнику свою думку з цього питання.
У виняткових ситуаціях, якщо прогноз несприятливий для пацієнта, лікар може обмежити інформацію про стан здоров’я та прогноз, якщо на думку лікаря це відповідає інтересам пацієнта. У таких випадках лікар інформує законного представника пацієнта або особу, уповноважену пацієнтом. На вимогу пацієнта лікар зобов’язаний надати йому повну інформацію.
Неповнолітній пацієнт, який не досяг 16 років, має право отримати від медичного працівника інформацію, зазначену в пункті 2, у межах та формі, необхідній для правильного проведення діагностичного або терапевтичного процесу.
Пацієнт, зокрема неповнолітній, який досяг 16 років, або його законний представник мають право отримати від медсестри чи асистента доступну інформацію про лікування та необхідні процедури.
У разі відмови або припинення лікування лікарем, пацієнт, його законний представник або фактичний опікун мають право на своєчасне повідомлення про намір лікаря припинити лікування та вказання можливості отримати медичну допомогу у іншого лікаря або закладу охорони здоров’я.
Пацієнт має право на інформацію про права пацієнта. Пацієнт має право на інформацію про вид та обсяг медичних послуг, що надаються закладом охорони здоров’я, у тому числі про профілактичні програми, фінансовані з державних коштів, якщо заклад їх реалізує.
Пацієнт має право на подання скарги на медичну послугу шляхом письмового звернення за адресою медичного закладу або електронною поштою, або усно безпосередньо особі, що надає медичну послугу.

3. Право на повідомлення про небажані дії лікарських засобів

Пацієнт або його законний представник, або фактичний опікун мають право повідомляти медичних працівників, Голову Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів або суб’єкта, відповідального за введення лікарського засобу в обіг, про небажані дії лікарського засобу відповідно до Закону про фармацевтичне право.

4. Право пацієнта на конфіденційність інформації, що його стосується

Пацієнт має право на збереження в таємниці особами, що виконують медичну професію, включно з тими, що надають йому медичну допомогу, інформації, пов’язаної з пацієнтом, отриманої в процесі виконання професійної діяльності, з урахуванням винятків, передбачених законодавством. У межах цього медичні працівники зобов’язані зберігати в таємниці інформацію, пов’язану з пацієнтом, зокрема щодо стану здоров’я пацієнта. Зазначене не застосовується, зокрема, у випадках:
- якщо збереження таємниці може становити небезпеку для життя або здоров’я пацієнта чи інших осіб,
- пацієнт або його законний представник дає згоду на розкриття таємниці,
- виникає потреба передати необхідну інформацію про пацієнта, пов’язану з наданням медичної допомоги, іншим медичним працівникам, залученим до надання цих послуг,
- у зв’язку з провадженням перед обласною комісією з питань встановлення медичних подій.
У зазначених вище випадках розкриття таємниці може відбуватися лише в необхідному обсязі. Якщо пацієнт або його законний представник дає згоду на розкриття таємниці, обсяг розкриття визначається пацієнтом або його законним представником.
Медичні працівники, за винятком зазначених випадків, зобов’язані зберігати таємницю навіть після смерті пацієнта, якщо лише близька особа не дала згоду на розкриття. Близька особа, яка дає згоду на розкриття таємниці, може визначити обсяг її розкриття. Вищезгадані звільнення від таємниці не застосовуються, якщо інша близька особа заперечує проти розкриття або якщо пацієнт за життя заперечував проти цього. До висловлення заперечення пацієнт має право отримати інформацію про наслідки такого заперечення. У випадку суперечки між близькими особами щодо розкриття таємниці або її обсягу, згоду на розкриття надає суд. Якщо пацієнт за життя заперечував проти розкриття таємниці, суд за клопотанням близької особи може дозволити розкриття таємниці та визначити її обсяг, якщо це необхідно:
- для отримання відшкодування або компенсації у зв’язку зі смертю пацієнта,
- для захисту життя або здоров’я близької особи.

5. Право пацієнта на надання згоди на медичну допомогу

Пацієнт має право на надання згоди на надання конкретних медичних послуг або відмову від такої згоди після отримання відповідної інформації.
Пацієнт, зокрема неповнолітній, який досяг 16 років, має право на надання згоди на проведення обстеження або надання інших медичних послуг. Законний представник неповнолітнього пацієнта, особи, яка повністю недієздатна або не може свідомо надати згоду, має право надати згоду від його імені.
У разі відсутності законного представника це право щодо обстеження може реалізувати фактичний опікун.
Неповнолітній пацієнт, який досяг 16 років, особа недієздатна або пацієнт з психічними або розумовими порушеннями, але з достатнім розумінням, має право заперечувати проти надання медичної допомоги, навіть якщо законний представник або фактичний опікун дав згоду. У такому випадку потрібен дозвіл опікунського суду.
Згода та заперечення, зазначені вище, можуть бути надані усно або шляхом поведінки, що однозначно свідчить про бажання піддатися запропонованим діям або відмову від них.
У разі операційного втручання або застосування методів лікування чи діагностики з підвищеним ризиком для пацієнта згоду, зазначену
у пункті 1, надають у письмовій формі. У разі надання згоди через Інтернет-кабінет пацієнта для операції або методів підвищеного ризику потрібна документальна форма.
Порядок проведення обстеження або надання інших медичних послуг лікарем, медичним рятувальником та медсестрою системи без згоди пацієнта або при запереченні, зазначених вище, визначають відповідно статті 33 та 34, п. 6 Закону від 5 грудня 1996 р. про професії лікаря та стоматолога та стаття 11 п. 10a-10c Закону від 8 вересня 2006 р. про Державну медичну службу порятунку (Dz.U. 2017 р., поз. 2195 та 2018 р., поз. 650 і 1115).
Обстеження або надання пацієнту іншої медичної послуги без його згоди допускається, якщо він потребує невідкладної медичної допомоги, а через стан здоров’я або вік не може надати згоду і немає можливості зв’язатися з його законним представником або фактичним опікуном.
Пацієнт має право на добровільну згоду на участь у медичному експерименті після попереднього отримання інформації про цілі, способи та умови проведення експерименту, очікувані лікувальні або пізнавальні користі, ризики та можливість відмови від участі на будь-якому етапі. Якщо негайне припинення експерименту може загрожувати життю або здоров’ю учасника, лікар зобов’язаний повідомити про це.
Пацієнт має право на добровільну усвідомлену згоду на участь у клінічному дослідженні після попереднього надання інформації про мету, ризики, незручності та умови проведення. Учасник клінічного дослідження може в будь-який момент вийти з дослідження.
Пацієнт має право заперечувати проти взяття після смерті клітин, тканин або органів та відкликати це заперечення в будь-який час.

7. Право пацієнта на медичну документацію

Пацієнт має право на доступ до медичної документації, що стосується його стану здоров’я та наданих йому медичних послуг.
У разі смерті пацієнта медична документація надається законному представнику або іншій особі, уповноваженій пацієнтом.
Медичний заклад веде облік надання доступу до медичної документації. За надання медичної документації медичний заклад стягує плату у максимальному розмірі, встановленому щоразу відповідно до статті 28, пункту 4 Закону про права пацієнта та Омбудсмена з прав пацієнта. Плата стягується за надання медичної документації шляхом складання її витягу, копії, дубліката або друку або на постійному носії даних.
Плата, про яку йдеться у попередньому пункті, не стягується у разі надання медичної документації пацієнту, його законному представнику або опікуну вперше у запитаному обсязі та в інших випадках, визначених законодавством.

8. Право пацієнта на оскарження висновку або рішення лікаря

Пацієнт або його законний представник мають право подати заперечення проти висновку або рішення лікаря до Лікарської комісії при Омбудсмені з прав пацієнта, якщо цей висновок або рішення впливає на права чи обов’язки пацієнта, передбачені законодавством.

9. Загальні права пацієнта

Пацієнт має право вказати особу, установу або законного представника, яку медичний заклад, що надає стаціонарні та цілодобові медичні послуги, зобов’язаний негайно повідомити у разі погіршення стану здоров’я пацієнта, що загрожує життю, або у разі смерті пацієнта.
Пацієнт має право подати скаргу на лікаря до омбудсмена професійної відповідальності при відповідній лікарській палаті у разі підозри на порушення етики та деонтології або порушення правил здійснення професійної діяльності лікаря.
Пацієнт має право подати скаргу на медсестру або акушерку до омбудсмена професійної відповідальності при відповідній палаті медсестер та акушерок у разі підозри на порушення професійної етики або неправомірне виконання правил професійної діяльності медсестри та акушерки.
Пацієнт має право подати скаргу на лабораторного діагноста до дисциплінарного омбудсмена у Національній палаті лабораторних діагностів у разі підозри на винне, неналежне виконання лабораторних процедур, порушення професійної етики або правил виконання лабораторної діагностики.
Пацієнт має право подати скаргу щодо порушення прав пацієнта до Омбудсмена з прав пацієнта.

Підстави правові: Конституція Республіки Польща від 2 квітня 1997 р. (Журнал законів №78, позиція 483) та закони: від 6 листопада 2008 р. «Про права пацієнта та Омбудсмена пацієнта» (Журнал законів 2017, позиція 1318 із змінами), від 15 квітня 2011 р. «Про заклади охорони здоров’я» (Журнал законів №91, позиція 408, 1992 №62, позиція 315, 1994 №121, позиція 591, 1995 №138, позиція 682, 1996 №24, позиція 110, 1997 №104, позиція 661, №121, позиція 769, №158, позиція 1041, 1998 №106, позиція 668, №117, позиція 756, 1999 №28, позиція 256, №28, позиція 255, №84, позиція 935, 2000 №3, позиція 28, №12, позиція 136), від 15 квітня 2011 р. «Про медичну діяльність» (Журнал законів 2011, №112, позиція 654, Журнал законів 2015, позиція 618 із змінами, Журнал законів 2016, позиції 960, 1793 із змінами, Журнал законів 2017, позиція 759 із змінами), від 5 грудня 1996 р. «Про професію лікаря та стоматолога» (Журнал законів №28, позиція 28, №88, позиція 554, 1998 №106, позиція 668, 1999 №60, позиція 636, №64, позиція 729, 2000 №12, позиція 136, №60, позиція 698, Журнал законів 2011 №277, позиція 1634, 2012 №95, позиція 1456, 2013 №1245, 1287, 1645, 1650, Журнал законів 2017, позиція 125 із змінами), від 15 липня 2011 р. «Про професію медсестри та акушерки» (Журнал законів 2011 №174, позиція 1039, Журнал законів 2013, позиція 940, Журнал законів 2015, позиція 1640, Журнал законів 2017, позиція 123 із змінами), від 19 серпня 1994 р. «Про охорону психічного здоров’я» (Журнал законів №111, позиція 535, 1997 №88, позиція 554, №113, позиція 731, 1998 №106, позиція 668, 1999 №11, позиція 95, Журнал законів 2011 №231, позиція 1376, зведений текст від 01.01.2012, Журнал законів 2017)